Заручники

Володимир В'ятрович:

У світових рейтингах найнебезпечніших терористів очікується серйозна ротація. Новачок у цих списках, впевнено займає їх верхівку. Змагатися з Віктором Януковичем, що захопив у заручники 46 мільйонів людей, поки не може жоден інший терорист світу.

Список перед плануванням мандрівки

1. Дослідження. Ми повинні зробити достатньо, би впевнитись, що наша подорож принаймні теоретично можлива.

2. Місія. Якою є мета експедиції? Це лише суто егоїстична пригода чи маємо глибшу мету нашої подорожі?

3. Оцінка ризику. Ми повинні оцінити ризики, позначити найважчі ділянки й активно працювати над безпекою.

4. План евакуації. Якщо в проекті щось піде не так, яким чином ми отримаємо медичну допомогу або порятунок?

Пирогів

Ми поїхали в Пирогів у суботу, коли було сіро і похмуро. Але навіть у таку погоду там красиво - старі вітряки із довгими руками, підбілені хати, глиняні призьби, хризантеми і космічні ракети церков.

Спілка Української Молоді в Україні запрошує долучитися до збору коштів для вояків УПА

Привітаймо вояків Української Повстанської Армії зі святом Покрови - Днем українського війська!

Київська міська організація Спілки Української Молоді в Україні запрошує усіх долучитися до збору коштів для Київського крайового братства ОУН УПА.

До Київського крайового братства ОУН УПА належать 22 ветерани, які потребують нашої уваги і підтримки. Вони проживають у Києві та околицях. Усі вони - літні люди, багато з них потребує найнеобхіднішого. Тому до свята Покрови - Дня українського війська та Української Повстанської Армії - ми хочемо привітати цих людей, які боролись за незалежність України, не лише квітами і листівками, а й допомогти їм найнеобхіднішим, зокрема і продуктами.

Гроші можна перерахувати на картку ПриватБанку помічниці голови братства УПА Ореста Васкула: 4149 6059 1166 1916 (Ярослава Калиновська).

Детальніше: 0663421388 (Олег).

Після збору коштів ми опублікуємо детальний звіт.

Просимо зробити добру справу і допомогти ветеранам УПА.

Також просимо поширити інформацію.

Подія у фб https://www.facebook.com/events/264695440322061/

Що грузини кажуть про Саакашвілі?

Колись я таки допишу всі розпочаті пости про нашу поїздку в Грузію. А зараз скажу, що 18 днів у Сакартвело вистачило з головою. І хоча ми були лише у Батумі – Ґоніо – Махінджаурі – проїздом, в Кутаїсі – проїздом, в Зуґдіді – Местія – Сурамі – Мцхета -Тбілісі, проте цього вистачило, щоб скласти певні враження про Грузію і принаймні у найближчі кілька років туди не хотіли.

Багато друзів, які знають про реформи Міхеіла Саакашвілі і слідкують за політичною ситуацією в Сакартвело, мене запитують, як звичайні грузини ставляться до свого Президента тепер, коли, по-суті, він не має ніякої влади, а країною керує прем’єр-міністр Бідзіна Іванішвілі, російський мільярдер. Спробую відповісти. Наперед кажу, що вибірка не репрезентативна, але усюди ми намагалися поспілкуватися на цю тему з грузинами.

Поети п’ють каву, їдять конфітюр

Найсумніше стає тоді, коли розумієш, що стаєш старшою за своїх улюблених поетів. І я не знаю, як почуватимусь у тридцять років, і я стану старшою за Василя Симоненка, який помер, коли йому не було й тридцяти. Або коли мені виповниться 34, то я буду на рік старша за Григорія Чубая, буду, либонь, називати його Грицьком і дарувати книжки старшокласникам, для яких він буде вусатим дядьком. А до 34-х не так вже й багато, всього якихось десяток років, навіть менше.

Так дивно ставати старшою, а вони будуть залишатись завжди такими молодими.

У «П’ятикнижжі» опубліковано лист Чубая до Олега Лишеги, у ньому Грицьку 25, у нього дружина і малий Тарасик, який розкидає іграшки, новий період життя, як він пише, і спогади про події п’ятирічної давнини – газетний кульок з немитими черешнями і фільм про кохання дівчини до поета. Це ж тоді йому 20 років було!

Местія. Як ми дійшли до льодовика Чалааді

Коли ми складали маршрут перед поїздкою в Грузії, то не змогли оминути увагою Сванетію – гірську область, де проживають свани. У моїй розповіді не буде чачі, джигітів і героїчних сходжень на вершини. Лише трішки пригод двох людей, які поїхали подивитися на середньовічні вежі і помилуватися горами. На вершини ми не сходили, навіть до льодовика Чалааді ми ходили в кедах, тому суворим альпіністам це не варто читати :)

Батумі — місто з найдовшою набережною в Європі

Перше наше враження, коли ми прилетіли в аеропорт в Батумі о 12 ночі, - це “таксінада”. Щойно ми вийшли  з будівлі аеропорту, як нас обступили чорняві такстисти, і всі, як один, запитували: “Таксі нада?”. Мені аж стало не по собі, бо це трохи було страшнувато, вони нас щільно обступили і щось голосно говорили.

Друге враження — це грузинська гостинність, ага, та, про яку всі говорять. До нас підійшов високий хлопець, якого звали Мурат, сказав, що він зустрічає своїх родичів з Росії і нас безкоштовно завезе у хостел в місто, бо пішки йти далеченько — десь 5 км (ага, ми вже збиралися йти пішки о 12 ночі), цим він нас врятував від "таксінада". Він повантажив наші наплічники в багажник своєї японської машини, де кермо справа, і відвіз нас у хостел, перед тим сам їм передзвонив і сказав, що ми запізнимось.