Показ дописів із міткою Київ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Київ. Показати всі дописи

вівторок, 4 листопада 2014 р.

Не хочу жити на вулиці Леніна! Щоб перейменувати, потрібна ініціативна група і рішення місцевої Ради

При перейменуванні вулиць і площ вносити зміни в реєстраційні документи на власність, паспорти і тому подібне не потрібно.

Найпоширенішими відмовками, чому вулиця досі не перейменована, є такі: «ми так звикли, навіщо щось змінювати?», «не на часі», «мешканцям потрібно буде змінювати усі документи – це дуже дорого!», «зараз війна (вибори/економічна криза), треба іншим займатися», «ліпше б пенсію підняли», «це ж наша історія!», «не треба чіпати минуле, треба думати про майбутнє».

субота, 2 серпня 2014 р.

Веломандрівка навколо ставків в заплаві річки Нивка

Коли багато разів їздити ровером по одній місцевості, то згодом це набридає, тому ми сьогодні шукали новий маршрут. Ідеальна мандрівка в таку спеку, як зараз, - це після 18-ї вечора десь на 3 години і не більше, ніж на 15-17 км, щоб мати ще трохи часу десь посидіти на водою під крислатим дубом і помилуватися призахідним сонцем, очеретами, чаплями і послухати спів птахів. А потім, не поспішаючи, поїхати через ліс додому. 
Не впевнена, що субота - найкращий день для цього, бо в лісі дуже багато людей - з машинами, собаками, дітьми, м'ячами, шашликами, гучною музикою (навіщо, навіщо на природі слухати гучну музику?!).
Поїхали ми у ліс і до озера, а якщо більш точно - до ставків Дослідного господарства "Нивка" Інституту рибного господарства НААНУ. Маршрут на мапі приблизний, бо я шось не змогла нормально позначити, довелось малювати в пеінті. Ми намагались їхати ближче до води, там цікавіше, тож шукали якісь ґрунтові дороги. До речі, натрапили навіть на людний пляж.

середа, 2 липня 2014 р.

2 роки фразі "Мы их развели, как котят"

3 липня, рівно через 2 роки після прийняття (із порушенням всього, що можна було порушити) сумнозвісного закону Ківалова-Колісніченка, Рада буде приймати запропонований президентом Порошенком законопроект про зміни до Конституції, у якому російській мові надається статус спеціальної мови, що вносить хаос у законодавство.
Ха-ха, який дивний збіг! Звісно, саме за це голодували люди на Мовному Майдані, про який уже всі забули. І щоб рівно через 2 роки після прийняття закону КК ми отримали "спеціальну мову" в Конституції.
Як це було 2 роки тому?

понеділок, 21 квітня 2014 р.

Острів Європа

europa-island1

***
забери мене в теплі краї хоч би на острів європа
знаєш є такий острів смарагдовий теплий медовий
десь межи мамою африкою і мадагаскаром татом
острів європа - ціль наших ілюзій
там плюскотять у лагуні прозорі рибки й медузи
паруються черепахи і достигають корали
острів європа - це не зовсім ратуші кірхи костели
острів європа - це кокоси й залишки плантацій сизалю
а у нас тут цвіте черешня ідуть кораблі з донузлаву
а у них там блакитна лагуна альбатроси полюють на рибу
а у нас тут...
а в них там острів європа
шматочок раю
21.04.2014

(с) Іванна Кобєлєва

понеділок, 10 лютого 2014 р.

Простір Українського дому. Мистецтво і "екстремісти"

Фото2490
Сьогодні я познайомилась з Екстремістом, який грає на піаніно. У камуфляжі, чорній балаклаві. Розмова була коротка: 
- Ви художниця? 
- Ні, я журналіст. 
Він зітхнув і сказав, що йому вічно "щастить" на журналістів. І пішов. 

четвер, 30 січня 2014 р.

Заручники

Володимир В'ятрович:
У світових рейтингах найнебезпечніших терористів очікується серйозна ротація. Новачок у цих списках, впевнено займає їх верхівку. Змагатися з Віктором Януковичем, що захопив у заручники 46 мільйонів людей, поки не може жоден інший терорист світу.

неділя, 3 листопада 2013 р.

Пирогів

Ми поїхали в Пирогів у суботу, коли було сіро і похмуро. Але навіть у таку погоду там красиво - старі вітряки із довгими руками, підбілені хати, глиняні призьби, хризантеми і космічні ракети церков.
DSC_1062

неділя, 29 вересня 2013 р.

Поети п’ють каву, їдять конфітюр

Найсумніше стає тоді, коли розумієш, що стаєш старшою за своїх улюблених поетів. І я не знаю, як почуватимусь у тридцять років, і я стану старшою за Василя Симоненка, який помер, коли йому не було й тридцяти. Або коли мені виповниться 34, то я буду на рік старша за Григорія Чубая, буду, либонь, називати його Грицьком і дарувати книжки старшокласникам, для яких він буде вусатим дядьком. А до 34-х не так вже й багато, всього якихось десяток років, навіть менше.
Так дивно ставати старшою, а вони будуть залишатись завжди такими молодими.
У «П’ятикнижжі» опубліковано лист Чубая до Олега Лишеги, у ньому Грицьку 25, у нього дружина і малий Тарасик, який розкидає іграшки, новий період життя, як він пише, і спогади про події п’ятирічної давнини – газетний кульок з немитими черешнями і фільм про кохання дівчини до поета. Це ж тоді йому 20 років було!