Веломандрівка навколо ставків в заплаві річки Нивка

Коли багато разів їздити ровером по одній місцевості, то згодом це набридає, тому ми сьогодні шукали новий маршрут. Ідеальна мандрівка в таку спеку, як зараз, - це після 18-ї вечора десь на 3 години і не більше, ніж на 15-17 км, щоб мати ще трохи часу десь посидіти на водою під крислатим дубом і помилуватися призахідним сонцем, очеретами, чаплями і послухати спів птахів. А потім, не поспішаючи, поїхати через ліс додому. 

Не впевнена, що субота - найкращий день для цього, бо в лісі дуже багато людей - з машинами, собаками, дітьми, м'ячами, шашликами, гучною музикою (навіщо, навіщо на природі слухати гучну музику?!).

Поїхали ми у ліс і до озера, а якщо більш точно - до ставків Дослідного господарства "Нивка" Інституту рибного господарства НААНУ. Маршрут на мапі приблизний, бо я шось не змогла нормально позначити, довелось малювати в пеінті. Ми намагались їхати ближче до води, там цікавіше, тож шукали якісь ґрунтові дороги. До речі, натрапили навіть на людний пляж.

Олика - давня столиця Радзівілів

Їдемо на захід трасою Н22, сонце засліплює очі. Минаємо Рівне, Клевань. Далі, біля поста ДАІ, звертаємо ліворуч – і наша жовта "Skoda Fabia" з'їжджає зі звичайної асфальтівки на стару бруківку, викладену ще за Радзивілів. Із обох боків великі дерева схиляють гілля, утворюючи арку. За деревами – поля, а тут – стара брукована дорога у зеленому тунелі, що веде в Олику – родинне гніздо Радзівілів.

Перше, що бачить подорожній, в'їхавши в Олику, – стару браму, названу Луцькою. Споруджена у 17 столітті, Луцька брама непогано збереглася – двоярусна, цегляна, з арочним проїздом, біля арки – ніші. Загадкою для мене залишилося те, як при тому, що брама є пам'яткою архітектури національного значення і навіть має охоронний номер, місцеві селяни зробили у ній крамницю. Просто в арці, де був колись проїзд.

Тараканівський форт

 

У неділю відвідали з друзями Тараканівський форт біля міста Дубно.
Мабуть, усі знають, що це, але для тих, хто не чув, скажу: Тараканівський форт - це оборонна споруда, побудована у ХІХ столітті. У ХІХ ст. кордон між Російською і Автрійською імперією проходив по лінії Збараж - Броди - Берестечко - Сокаль. Для захисту кордонів царський уряд будує систему оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів - Київ будується Дубенський форт, у наш час відомий під назвою Тараканівський форт. Головним ідеологом будівництва низки укріплених районів став герой оборони Севастополя, військовий інженер-фортифікатор генерал-ад'ютант Едуард Тотлебен.

Кримська екзотика

Надумали ми їхати у Крим. Хотілося моря, у нас був всього тиждень, тож вирішили туди, щоб недалеко і недорого. Була там всього двічі - минулого року, коли завозили з СУМівцями у Севастополь українські книжки для моряків, та кілька років тому, коли мандрували автостопом по Півдню. Тому надивившись красивих картинок про Судак і Новий Світ, вирішили податися у Крим.

Як ми побували в Батурині

Якщо я проводжу вихідні за ноутом, або десь у Києві, то час дуже швидко біжить, а якщо у подорожі - то повільно і насичено. Це тільки в мене так? Тож ми вирішили трохи помандрувати. Трипільське коло відпало в силу різних причин, тому ми обрали Батурин - і від Києва недалеко, і є що подивитися, та й раніше там не були. Ще з часу прочитання трилогії Богдана Лепкого "Мазепа" хотілося побачити ті краї. Все ж - гетьманська столиця, козацький край.

Як там, у Каневі

Канів дуже красивий влітку. Це тому, що Дніпро тоді привітний і блакитний, а все навколо смарагдове. Якщо ви подорожуєте машиною - чудово. Якщо хочете туди доїхати громадським транспортом, то лише автобусом. З Києва від Видубичів щогодини туди їдуть автобуси. Рівно через 2 години будете в Каневі. Пароплави вже давно не ходять туди. Хоча річковий вокзал під Тарасовою (Чернечою) горою нещодавно і відреставрували, але лише автобусом можна доїхати. Залізниці теж немає. Найближча - в Миронівці, за 40 км від Канева. Або Черкаси, але це вже далі.

Як ми жили у Каневі, звідти поїхали, а потім повернулися

Вкінці осені ми звільнилися з роботи і вирішили поїхати кудись пожити. Кудись поза Київ. Я дуже хотіла на море і щоб поруч були гори. Але Крим - це було далеко, а нам ще кілька разів треба було приїжджати до Києва, тому ми вирішили шукати місто десь поблизу.

Про один з найцікавіших регіонів України - Полісся

Поговоримо про Полісся. Цього разу - розмова з Сергієм Підмогильним, керівником проектів Української асоціації активного та екологічного туризму, засновником туристичної фірми «Терра Інкогніта» і невтомним мандрівником.

"... Зараз Україна займає 87 місце в рейтингу туристичних країн світу, тобто пасе задніх. І це при тому, що ми говоримо про себе, як про найбільшу країну Європи з тисячолітньою історією..."

"... Люди відчують, де це награно, штучно, де з баяном прийшли поспівали, потім переодягнулися в турецькі кохти, а де – органічно."