Шамбор - замок короля Франциска І

Якихось кілька десятків кілометрів від Сальбрі  - і ти потрапляєш у "сад Франції". Château de Chambord або ж замок Шамбор (наголос на останньому складі) - найбільший замок на Луарі, як пише Вікіпедія. Про те, що він був зведений за наказом короля Франциска І, що замок був мисливським маєтком, що, можливо, до створення проекту замку доклався сам Леонардо да Вінчі, ви зможете прочитати досить інформативн статтю у Вікіпедії. Залишу тут лише свої враження. Ми приїхали у Шамбор у післяобідню пору вітряної погоди 27 грудня. Нас сюди привіз наш французький знайомий автівкою, і ми напевне й не знали, куди ми їдемо. Якийсь там замок. Але те, що відкрилось нашим очам, це було незабутньо. Таке відчуття естетичної насолоди, захоплення і здивування.

Французька провінція. Сальбрі

Місцевість, де розташоване Сальбрі (Salbris) - маленьке містечко на відстані 165 км на південь від Парижа із населенням біля 5 тисяч осіб, французи називають "лісом Франції". Навколо тут і справді ліс. Колись сюди приїжджали на полювання королі, а тепер приїжджають ті, хто може заплатити за таке задоволення. Місцеві на цьому трохи заробляють. Навколо пісок, тому тут не займаються сільським господарством.
За словами Джеймса (хоч ім'я у нього англійське, але він справжнісінький француз, як він сам каже: "назвали Джеймсом, бо був якийсь актор з таким іменем дуже популярний"), нашого знайомого, у якого ми зупинилися на три дні, ця місцевість вважається дуже бідною, багато хто звідси намагається виїхати.
Недалеко знаходить Блуа - велике місто, де, звісно ж, легше знайти роботу. Як на українські мірки, Сальбрі зовсім не бідне. Вулиці освітлюються, будиночки ошатні, багато маленьких крамничок. У центрі височіє старий католицький собор, красиво прибраний ялинками до Різдва.

Кримська екзотика

Надумали ми їхати у Крим. Хотілося моря, у нас був всього тиждень, тож вирішили туди, щоб недалеко і недорого. Була там всього двічі - минулого року, коли завозили з СУМівцями у Севастополь українські книжки для моряків, та кілька років тому, коли мандрували автостопом по Півдню. Тому надивившись красивих картинок про Судак і Новий Світ, вирішили податися у Крим.

Як ми побували в Батурині

Якщо я проводжу вихідні за ноутом, або десь у Києві, то час дуже швидко біжить, а якщо у подорожі - то повільно і насичено. Це тільки в мене так? Тож ми вирішили трохи помандрувати. Трипільське коло відпало в силу різних причин, тому ми обрали Батурин - і від Києва недалеко, і є що подивитися, та й раніше там не були. Ще з часу прочитання трилогії Богдана Лепкого "Мазепа" хотілося побачити ті краї. Все ж - гетьманська столиця, козацький край.

Як там, у Каневі

Канів дуже красивий влітку. Це тому, що Дніпро тоді привітний і блакитний, а все навколо смарагдове. Якщо ви подорожуєте машиною - чудово. Якщо хочете туди доїхати громадським транспортом, то лише автобусом. З Києва від Видубичів щогодини туди їдуть автобуси. Рівно через 2 години будете в Каневі. Пароплави вже давно не ходять туди. Хоча річковий вокзал під Тарасовою (Чернечою) горою нещодавно і відреставрували, але лише автобусом можна доїхати. Залізниці теж немає. Найближча - в Миронівці, за 40 км від Канева. Або Черкаси, але це вже далі.

Як ми жили у Каневі, звідти поїхали, а потім повернулися

Вкінці осені ми звільнилися з роботи і вирішили поїхати кудись пожити. Кудись поза Київ. Я дуже хотіла на море і щоб поруч були гори. Але Крим - це було далеко, а нам ще кілька разів треба було приїжджати до Києва, тому ми вирішили шукати місто десь поблизу.

Росія. Короткий автостоп і білборди-мотиватори

На травневих вихідних їздили в Росію. Назад Щигри-Курськ-Харків (всього 300 км) автостопом. Їхали цілий день. Росія запам’ятається, чистим небом, простором, гарними дорогами, дітьми і рускім язиком (як не дивно -ггг)) мало що язик собі не поламала). От сподобався стоп. Були цікаві водії. Харків зустрів спекою, розбитими дорогами і класичною музикою на вокзалі. І жахливим потягом.
Загалом склалося враження, що в Росії панує соціалізм (я не про Москву і Петербург - там не була) - усі живуть як не на пенсію, то ще на якісь соціальні виплати, про все турбується держава. Панує культ "Вєлікай Пабєди" і все, що з цим пов'язано. Так наче совок і не закінчувався.

Про один з найцікавіших регіонів України - Полісся

Поговоримо про Полісся. Цього разу - розмова з Сергієм Підмогильним, керівником проектів Української асоціації активного та екологічного туризму, засновником туристичної фірми «Терра Інкогніта» і невтомним мандрівником.

"... Зараз Україна займає 87 місце в рейтингу туристичних країн світу, тобто пасе задніх. І це при тому, що ми говоримо про себе, як про найбільшу країну Європи з тисячолітньою історією..."

"... Люди відчують, де це награно, штучно, де з баяном прийшли поспівали, потім переодягнулися в турецькі кохти, а де – органічно."