Вітер швидко гнав хмари, і сонце то з'являлось, то зникало.
четвер, 10 січня 2013 р.
Шамбор - замок короля Франциска І
Якихось кілька десятків кілометрів від Сальбрі - і ти потрапляєш у "сад Франції". Château de Chambord або ж замок Шамбор (наголос на останньому складі) - найбільший замок на Луарі, як пише Вікіпедія. Про те, що він був зведений за наказом короля Франциска І, що замок був мисливським маєтком, що, можливо, до створення проекту замку доклався сам Леонардо да Вінчі, ви зможете прочитати досить інформативн статтю у Вікіпедії. Залишу тут лише свої враження.
Ми приїхали у Шамбор у післяобідню пору вітряної погоди 27 грудня. Нас сюди привіз наш французький знайомий автівкою, і ми напевне й не знали, куди ми їдемо. Якийсь там замок. Але те, що відкрилось нашим очам, це було незабутньо. Таке відчуття естетичної насолоди, захоплення і здивування.
Вітер швидко гнав хмари, і сонце то з'являлось, то зникало.
Ти йдеш доріжкою, навколо зелена трава. Нічого зайвого. Просто краса замку.
27 грудня тут було небагато туристів. Насамперед ми обійшли замок.
Схоже, це і є та річка Клоссон, русло якої змінили, щоб вона наповнила рів навколо замку.
Вхід у замок коштує 9 євро, пільговий (якщо тобі немає 25 років і ти з країн Шенгену) 8 євро.
Замок холодний, усередині горять каміни. І ніде (!) немає тітоньок-наглядачок.
А це подвійні сходи, які ведуть на 5 поверхів замку. Вони ідуть спіраллю, повертаючись в одному і тому ж напрямку, але жодного разу не перетинаючись, так, щоб ті, хто спускалися, могли уникнути зустрічі з тими, хто піднімався їм назустріч і навпаки.
Можна вийти на верхні тераси і дивитись у далі. Симетрія, мінімалізм і простота.
А ось тут можна собі прогулюватися
Замок, хоч ніколи і не був оборонним, має рів з водою. Як справжній замок.
Апартаменти ми не обійшли, ми їх оббігли і то не всі. Там потрібно застрягнути на день, щоб все обдивитися і потім ще на травичці полежати і подивитися на замок. Король жив тільки в кількох кімнатах, бо весь замок було дуже дорого опалювати (і, мабуть, там все-одно було б холодно - кімнати величезні). Ось на такому ліжку спав король:
А ось і портрет Франциска І. Кажуть, Франциск був дуже високим як на ті часи.
Багато кімнат прикрашені рогами оленів, картинами з полювання і гобеленами, подібними, як ми бачили у Вавелі.
На першому поверсі стоять карети
А так виглядає внутрішній двір
Прекрасний замок. Жодних руїн і нахмурених тітоньок. Напевне, я сюди більш не приїду, бо в світі ще стільки є замків і місць, у яких варто побувати, але все ж це дуже красивий спогад.
Центр Франції. Замок 16 століття, сонце і вітер.
Пані Ева, яка з нами їздила, розповіла, що її родичка навіть спеціально купила сукню "як у принцес", щоб зайти в замок, як справжня князівна :)
Про такі замки я читала у книжках про Францію. Авжеж, Катерина Медічі якраз з тих часів :)
Виявляється, десь можуть існувати замки не зруйновані, виявляється, десь не кажуть "нема коштів, щоб відреставрувати".
І десь нема кіосків при вході. Просто відчуття естетичної насолоди.
Вітер швидко гнав хмари, і сонце то з'являлось, то зникало.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар