суботу, 21 червня 2014 р.

Речі, які тебе приручили

Перебирати старі папери і записники – це копирсання у минулому. Ось це – університетський розклад пар, тут – цитати із якоїсь книги, список справ, список мрій, листівки із новим роком, які не встигла відправити, - я їх так і не відправлю, бо на них стоять підписи і дата, а рік надворі уже зовсім інший, - напівзасохла гуаш, кольорові олівці, сухі пелюстки троянд, висновок лікаря про хворобу, кольоровий папір, фотографії із випускного. Усе минуле може поміститися у кількох шухлядах.

середу, 11 червня 2014 р.

За це я і люблю автостоп

Ось за що я люблю автостоп. Ти не просто з кимось безкоштовно їдеш автівкою, а ще й маєш цікаву розмову і навіть подарунок. З Дубно до Львова ми їхали з одеським бізнесменом, який підтримував Євромайдан, а зараз допомагає біженцям з Криму. Він виклав нам своє бачення з геополітики, як пов'язана відмова Ірану від ядерної зброї з анексією Криму та чому далі буде все складніше, розповів, як його знайомі у Росії стали фашистами, а потім ввімкнув диск з віршами Вєри Полозкової. Наприкінці, коли ми йому подякували і подарували магнітик "Євромайдан - це..", який робив Громадський сектор Євромайдану, чоловік дуже зрадів нашому подарунку і нам подарував справжнє грецьке мило. 

пʼятницю, 6 червня 2014 р.

Як держава захищає мову. Досвід Литви

01
Як не дивно із початком війни з Росією українську мову в Україні почали вживати рідше. Мовляв, щоб не відштовхнути "схід". Хибна думка, адже мова це частина державності. У більшості європейських країн є державні органи, котрі опікуються розвитком мови свого народу. Литовський досвід особливо актуальний. У квітні ми зустрілися з Державною комісією литовської мови, щоб детально їх розпитати про те, як Литва проводить мовну політику і як захищає державну мову. Комісія знаходиться на головній вулиці Вільнюса – проспекті Гедиміна, 60. Усі вивіски і реклама на цій вулиці, як і будь-де в Литві, – литовською. Литовську найчастіше чути в кав’ярнях та магазинах.

З головою Комісії Дайвою Вайшнєне (Daiva Vaišnienė) та її заступницею Юратє Пальонітє (Jūratė Palionytė) ми спілкуємося російською, хоча перед цим списувалися англійською. Вони знають про стан справ в Україні та про чинний мовний закон Ківалова-Колєсніченка. На Texty.org.ua вийшла редагована версія інтерв'ю. Тут можна прочитати повну версію.