Коли почалася війна в Грузії, я була на сумівському таборі десь під Білою Церквою. Був спекотний серпневий день, вітру не було, сосни стояли, не ворухнувшись. Над нами летіли якісь гелікоптери. Хтось приїхав і сказав, що в Грузію ввійшли російські війська. Було дуже страшно - ось вона, війна, поруч. В маленькій Грузії. Тоді не було ні в кого айфонів, смартфонів, тому ми тільки уривками дізнавались новини. Далі проводили з дітьми заняття, але все вже було інакше.
Влітку далекого 2013 року ми кілька тижнів були в Грузії. Російський кордон підкрався майже під саме Горі. Колючий дріт ставав все ближче до Зугдіді. 26-річний хлопець показував нам відео, як російські військові знущалися над грузинами під час війни і плакав. Якісь чорняві чоловіки говорили, що росіяни - браття і в усьому винен Саакашвілі. Хлопець казав, що ненавидить росіян.
1 березня 2014 року ми дивилися онлайн, як Росія оголошує про введення російських військ в Україну.
