Тараканівський форт

 

У неділю відвідали з друзями Тараканівський форт біля міста Дубно.
Мабуть, усі знають, що це, але для тих, хто не чув, скажу: Тараканівський форт - це оборонна споруда, побудована у ХІХ столітті. У ХІХ ст. кордон між Російською і Автрійською імперією проходив по лінії Збараж - Броди - Берестечко - Сокаль. Для захисту кордонів царський уряд будує систему оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів - Київ будується Дубенський форт, у наш час відомий під назвою Тараканівський форт. Головним ідеологом будівництва низки укріплених районів став герой оборони Севастополя, військовий інженер-фортифікатор генерал-ад'ютант Едуард Тотлебен.

Під час І світової війни був частково зруйнований австріяками. У 20-30-ту роки поляки його дещо відбудували. У 1960-х роках була спроба обладнати форт під склади, проводились роботи по відновленню приміщень, але через надмірну вологість будівлі форту не були придатні для зберігання продукції.

Наскільки я знаю, в сучасній Україні Тараканівський форт не числиться в реєстрах пам'яток архітектури, принаймні на нього не виділяються кошти, там нема охоронців, по дорозі до форту ви не побачите жодного вказівника, лише жовтий знак "Проїзд і прохід заборонено".

Доїхати до Тараканівського форту можна міською маршруткою з Дубно, або по трасі Київ-Чоп ви проїжджаєте Дубно, потім село Тараканів, і одразу за знаком, де закінчується село Тараканів, зліва є дорога, яка зникає у лісі, а перед нею уже згадана табличка про те, що проїзд заборонено. Ви можете спокійно звертати на цю дорогу, вона досить пристойна, хоча й ґрунтівка. Машини під'їждають майже до самого форту, пішки туди йти 10 хвилин. Спускаєтесь у прохід між кількаметровими мурами, на яких ростуть дерева - і вперед. 

Форт - улюблене місце паломництва усіляких неформалів та любителів пригод. Ходять легенди про те, що хтось там заблукав і про різні страшні магічні речі (отаке от знайшла, наприклад, Місцеві жителі жаліються, що в споруді лунають вибухи та доносяться дивні голоси :)), які відбуваються у форту.

Ми були якраз у ті вихідні, коли в Дубно відбувався рок-фестиваль "Тарас Бульба", тому у той день був наплив нєфорів. Але приїжджають туди й батьки з дітьми. Найліпше мати екскурсовода. Не тому, що є ймовірність заблукати, а тому, що ви дізнаєтесь багато цікавих речей, і вам розкажуть, що знаходилось в кожній кімнаті, покажуть колодязь, де зберігались боєприпаси, і будете без страху гуляти мінус другим поверхом.

Ми мали контакти екскурсовода Олександра - хлопець професійно займається екскурсіями, захистив роботу по історію форту і дослідив кожний закапелок. Тому, коли почався дощ, ми спокійнісінько гуляли підземеллями і слухати цікаві історії, а не мокли. 

 

Скажу вам, що я вражена. Форт- це щось неймовірне! Незважаючи на те, що він побудований для оборони, тобто суто для військових, кругом така естетика - арки, зубці. Верхні поверхи від часу і води руйнуються, але нижні збережені в хорошому стані, тільки там велика вологість. Якби не наш екскурсовод, то я навряд чи б ризикнула полізти у ці підвали, особливо, зважаючи на легенди про те, як там десь хтось заблукав. Після екскурсії по підземеллях стало ясно, що коридори паралельні і перпендикулярні - і заблукати важко.

 

Так виглядає перший наземний поверх, поверхи, які знаходяться нижче, в набагато ліпшому стані, майже ідеальному, якби не волога, яка покриває стіни і долівку. 

Форт будували дуже надійно. Якби перші поверхи були знесені снарядами, то нижні вистояли, тому в підземеллях більш-менш безпечно.

Хто ще не був у Тараканівському форту - дуже раджу відвідати (контакти екскурсовода можу скинути у приват).