Список перед плануванням мандрівки

1. Дослідження. Ми повинні зробити достатньо, би впевнитись, що наша подорож принаймні теоретично можлива.

2. Місія. Якою є мета експедиції? Це лише суто егоїстична пригода чи маємо глибшу мету нашої подорожі?

3. Оцінка ризику. Ми повинні оцінити ризики, позначити найважчі ділянки й активно працювати над безпекою.

4. План евакуації. Якщо в проекті щось піде не так, яким чином ми отримаємо медичну допомогу або порятунок?

5. Вишкіл. Нам слід мати належний рівень підготовки, що дозволить виконати завдання. Чи існують якісь ділянки, на яких ми мусимо зосередити свою увагу, де наше невігластво може спричинити небезпеку?

6. Мови. Лише в Перу розмовляють понад 30 мовами. Нам треба навчитися спілкуватись іспанською в Перу і португальською у Бразилії, аби принаймні розуміти своє оточення та контролювати ситуацію.

7. Кошторис. Нам слід оцінити загальну вартість експедиції та скласти кошторис усіх витрат.

8. Збір коштів. Нам потрібні гроші під час планування та підготовки проекту у Великій Британії, а також для проведення самої експедиції, слід намагатися здобути якомога більше спонсорської допомоги (отриманої безплатно або за низькими цінами) на індивідуальні витрати, аби звести загальні грошові витрати до мінімуму.

9. Страхування. Нам слід знайти страховий пакет, потрібний для перебування в Амазонії, що покриє поломку спорядження або його крадіжку чи втрату, а також медичку евакуацію та кошти на лікування.

10. Комунікації. Яким чином ми будемо спілкуватися із зовнішнім світом? Що працюватиме в джунглях? І що робити, якщо зв’язок перерветься?

11. Інтернет-сайт. Він буде нашою вітриною для спонсорів, благодійних організацій, аудиторії та всіх охочих. За його допомогою більшість людей довідається про перебіг експедиції.

12. Благодійні організації. Від кого ми бажаємо отримати допомогу? Як ми зберемо гроші? Як ми будемо працювати із благодійними організаціями?

13. Дозволи та візи. З чого почну отримання дозволів на перебування серед тубільних племен Бразилії, які живуть автономно і їхній добробут контролюється урядовими структурами? Як я легально перебуватиму у двох країнах довше за дію звичайної тримісячної туристичної візи?

14. Спорядження. Нам слід переконатися в тому, що ми обрали найкраще спорядження, яке витримає тривалий вплив вогкості в джунглях і низькі температури в горах. Від спеціальних чобіт для джунглів до теплих рукавиць, від гамаків до ґасових плит.

15. PR. Люди довідаються про нас? Якщо ніхто не довідається, то як ми досягнемо своєї мети?

16. Зйомки. Яким чином ми запишемо свою подорож? З чого почати, щоб забезпечити, аби кожен міг проглянути те, що ми зняли? Чи здатні ми природно говорити на камеру?

17. Книга. З чого почати написання книги? Чи вміємо ми писати?

18. Провідник. Чи можемо ми знайти людину, яка погодиться йти з нами за 7 доларів на день і яка розмовляє англійською, іспанською та на початковому рівні – мовою кечуа?

19. Фотографування. Яким чином забезпечити якісну фотозйомку для ілюстрації нашої історії, якщо ми обоє кепські фотографи?

Спокійно, це уривок із книги мандрівника Еда Стаффорда "Уздовж Амазонки. 860 днів. Неможливе завдання. Неймовірна подорож" ("Темпора", 2012, переклад Андрія Бондаря). Звичайно, для маленьких мандрівок не потрібна така серйозна підготовка, як у цих хлопців перед мандрівкою від витоків Амазонки десь у горах в Перу до гирла біля Атлантичного океану у Бразилії. Але деякі пункти, як от дослідження, місія, ризики, кошторис, PR - саме то, що варто пам'ятати. До речі, навіть якщо перед маленькою мандрівкою поставити не звичайну егоїстичну мету (просто відпочити і щось нове побачити), а якусь більшу і навіть трохи менш егоїстичну, то стає набагато цікавіше. Вдалих мандрів!